- зрушений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зрушити 1), 2), 4). || зру́шено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм., заст. Який відчуває велике хвилювання, схвильований. || Який виражає хвилювання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
